Торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Торгівля людьми є особливо тяжким злочином, і відповідно до статті 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини» передбачає покарання осіб, які займаються торгівлею людьми, позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.
Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», особи, які постраждали від торгівлі людьми, мають право на безоплатне одержання:
- інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
- медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання;
- тимчасового розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.
Особа, яка постраждала від торгівлі людьми на території України та громадяни України, які постраждали від торгівлі людьми на території іншої держави мають однакові права.
Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:
- звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;
- наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.
Для отримання допомоги, особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має звернутися до місцевої державної адміністрації за місцем перебування та подати заяву про встановлення відповідного статусу. За результатами розгляду заяви та інших матеріалів справи, Міністерство соціальної політики України приймає рішення про встановлення або відмову у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.